Глосарій аргентинського танго

1. Танцювальний вечір танго — місце, де танцюють. 2. Стиль музики — швидкий, ритмічний. 3. Фізичне приміщення. Контекст підкаже.

Набір з 3-4 композицій, зіграних підряд, зазвичай одного оркестру та стилю. Коли ви приймаєте запрошення — ви танцюєте всю танду, не один трек.

Короткий не-танговий трек між тандами. Сигнал змінити партнера. Дехто йде з паркету, інші залишаються і танцюють те, що грає — сальсу, рок-н-рол, або навіть танго-нуево.

Традиційна система запрошення: зоровий контакт через зал, легкий кивок — запрошення, кивок у відповідь — згода. Відвести погляд — означає «не зараз», без незручності.

Обійми — серце танго. Від тісних та інтимних (мілонгеро) до відкритих та гнучких (салон). Абрасо — те, що відрізняє танго від усіх інших танців.

Танго на музику у 3/4 — аргентинський вальс. Легший і плавніший за класичне танго, з обертальним романтичним характером.

Круговий рух танцівників по паркету проти годинникової стрілки. Повага до ронди — одна з найцінніших навичок у танго.

Період приблизно 1935-1955, коли танго-музика досягла художнього піку. Оркестри тієї епохи — Di Sarli, Troilo, D'Arienzo, Pugliese — залишаються основою більшості мілонг сьогодні.

Вільна тренувальна сесія — не формальна мілонга. На практиці можна розмовляти під час танцю, пробувати нове, працювати над конкретними фігурами.

Сучасний стиль танго з нетрадиційними рухами — волькади, кольгади, одноопорні фігури — часто під електронну або альтернативну музику.